Використовувані аргументи, щоб продовжувати підступні практики

• 1-й аргумент: Ті, хто не мають достатніх знань в шаріаті стверджують, що це слова Пророка (с.а.с.): من سن في الإسلام سنة حسنة فله أجرها وأجر من عمل بها بعده من غير أن ينقص من أجورهم شيء, ومن سن في الإسلام سنة سيئة كان عليه وزرها ووزر من عمل بها من بعده من غير أن ينقص من أوزارهم شيء
  Значення: «Той, хто відроджує хорошу Сунну в ісламі, той отримає свою нагороду і нагороду тих, хто її практикує, в той час як вигоди від того, що практикується не будуть зменшені. Той, хто вводить нововведення в практику Ісламу, той отримає свої гріхи і гріхи тих, хто його практикує, в той час як гріхи тих, хто її практикує не будуть зменшені». (Муслім)
  Спростування: Пророк (с.а.с.) сказав: «Кожне бідаа є відхиленням». Неможливо, щоб Пророк (с.а.с.) виголосив одну традицію, яка суперечить іншій. Вчені одностайні в цьому питанні.
  
  Щоб прояснити це краще, Пророк (с.а.с.) сказав: «Той, хто відроджує добру практику Сунни в Ісламі...» практики бідаа не є частиною ісламу! Крім того, Пророк (с.а.с.) описав Сунні що «добре», тоді як бідаа не може бути описано як таке. Існує також різниця між «відродженням практики Сунни» і «ініціюванням та створенням хибної практики бідаа!»
  
  Сенс цього сказання уточнений у хадісі: група знедолених людей прийшла до Пророка (с.а.с.), тому він (с.а.с.) покликав людей, щоб дати їм усе, що міг. Людина з Ансар прийшла до Пророка (с.а.с.) тримаючи мішок, повний срібла, який був досить важким і поставив його перед Посланцем (с.а.с.). Пророк (с.а.с.) був дуже радий, і сказав: «Той, хто відроджує добру практику Сунни в Ісламі отримає свою нагороду і нагороду тих, хто не практикував її до Дня Воскресіння...» (Ахмед)
  
  Приклад: Якщо вчений їде в країну, де Коран або Сунна Пророка (с.а.с.) не вчилася, і сидить в Масджид і вчить людей Корану і Сунні, або посилає вчителів у цю країну, щоб вчити людей, це буде вважатися актом відродження Сунни.
  
  Крім того, якщо людина їде в країну, де люди голять або стрижуть свої бороди, і він наказує людям ростити бороди, він відроджує Сунну. Він отримає винагороду, що дорівнює нагороді тих, які мали керівництво.
  
  Посланник Аллаха (с.а.с.) сказав: «Обрізайте вуса, і ростіть бороди, і відрізняйтесь від многобожників». (Погоджено)
  
  Коли людина ростить бороду і закликає інших ростити бороди, і вони слухаються його, він відроджує Сунну. Згаданий вище Хадіс не відноситься до привнесень релігійних нововведеннь, оскільки кожне релігійне нововведення є засобом відхилення. Пророк (с.а.с.) сказав: «Остерігайтеся новинних питань у Діні, адже кожне обрядовое нововведення є бідаа, і кожне бідаа є помилкою». (Тирмізі)
  
  
• 2-й аргумент: Слова Умара б. аль- Хаттаба, нехай Аллах буде задоволений ним:
  نعمت البدعة هذه
  Значення: «Яке гарне це бідаа!»
  Спростування: Умар, нехай Аллах буде задоволений ним, сказав ці слова, коли він зібрав народ на таравіх (нічну молитву). Він мав на увазі лінгвістичний, а не юридичний зміст цього слова.
  
  Майте на увазі, що молитва таравіх має початок від шаріату! Умар, нехай Аллах буде задоволений ним, не ввів її, а, скоріше, він відродив Сунну Пророка (с.а.с.).
  
  Пророк (с.а.с.) молився за своїх сподвижників протягом трьох ночей, а потім перестав молитися, тому що він боявся, що це стане обов’язковим для його умми. Він сказав: «Я боюся, що це буде покладено на вас, і ви не будете в змозі робити це». (Бухарі)
  
  Соратники, нехай Аллах буде задоволений ними, виголошували таравіх за життя Пророка, і продовжували робити це після його смерті. Вони молилися разом у групах в Масджиді Пророка.
  
  Умар, нехай Аллах буде задоволений ним, зібрав людей під одним імамом, через побоювання Пророка (с.а.с.) що це не збудеться. Шаріат був завершений із його смертю, таким чином, ніщо не могло бути додано до нього, і саме тому він сказав: «Яке гарне це бідаа!»

Умови прийняття добрих справ

Справи рабів не будуть прийняті, поки не буде виконано дві умови:
1-ша умова: щирість, тобто справи потрібно здійснювати щиро заради Аллаха. Аллах говорить: А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллаху, щирого служіння Йому, молитви і сплати закяту; це і є вірна релігія! (98:5) ...